Св. Вікентій де Поль
Вікентій народився в 1581 році в селі неподалік від Дакса в бідній селянській родині. Гасконь була в цей період одним з найбідніших регіонів Франції. Завдяки щасливому випадку і заступництву місцевого поміщика, що помітив неординарний розум хлопчика, Вікентій зміг отримати загальну освіту в Даксі, потім вивчити богослов'я в Тулузі. В 1600 році висвячений на священика.
Під час однієї з поїздок на південь був узятий в полон берберами і відвезений в Туніс у рабство. В 1607 році був звільнений, але зміг повернутися на батьківщину лише в 1612 році, був призначений настоятелем невеликого приходу біля Парижа.
Сильний вплив на формування його поглядів зробило три особистих знайомства: зі знаменитим богословом кардиналом Берюлем, погляди якого дуже імпонували Вікентію і який дуже допоміг молодому священикові в перший період його паризького життя; зі святим Франциска Сальського, а також з Корнелієм Янсеном, вчення якого, згодом відоме як янсенізм, Вікентій не прийняв і надалі активно з ним боровся.
Протягом наступних 10 років виконував обов'язки капелана в родині знатного генерала де Гонді, в чиїх володіннях постійно спілкувався з бідними селянами. Цей життєвий досвід сильно вплинув на нього, і вся подальша діяльність Венсана проходила під знаком допомоги хворим і бідним.
Другою важливою справою, якій св. Вікентій присвятив життя, було підвищення морального рівня і рівня освіти священиків. У першій половині XVII століття у Франції занепад серед кліру був жахливим — багато священиків не вміли ні читати, ні писати, в монастирях традиції були забуті, дисципліна розхиталася, і поряд з невіглаством панувала відкрита аморальність.
В 1625 році св. Вікентій заснував Конгрегацію Місіонерів або конгрегацію Отців Лазаристів (по імені монастиря св. Лазаря, де розташовувалася резиденція конгрегації). В 1633 році папа Урбан VIII затвердив її конституцію, і в тому ж році св. Вікентій разом з герцогинею Луїзою де Маріяк створив Конгрегацію Дочок милосердя, головною справою якої стала допомога бідним, хворим, кинутим дітям і каторжникам.
Однією з головних заслуг святого Вікентія є створення стрункої системи підготовки священиків: семінарії і семінарій. Роботою над створенням цієї системи у Франції він займався з 1626 року до самої смерті. Сам він заснував 18 семінарій і безліч шкіл. Система швидко поширилася на сусідні з Францією країни, що мало колосальне значення у поліпшенні рівня освіти кліру і його моральному вихованні.
Помер св. Вікентій в 1660 році в Парижі. Папа Бенедикт XIII проголосив його блаженним 13 серпня 1729 року, а папа Климент XII канонізував 16 червня 1737 року. Мощі святого зберігаються в капелі, названій на його честь, на вулиці Севр в Парижі. День пам'яті у католицькій церкві — 27 вересня.
Віце-Провінція Свв. Кирила и Мефодія
Діяльність Місіонерів Святого Вікентія де Поль у Східній Європі бере свій початок з 1651 року, колище був живий засновник Конгрегації святий Вікентій де Поль. Спочатку священики працювали на території Польщі. Поступово їхня робота розросталася і поширювалася далі на Схід. У той час священики керували Духовною Семінарією у Вільнюсі, а також з'явилися нові місіонерські центри в Білорусі, Україні та Росії. Після революції 1917 року місіонери змушені були залишити місця своєї душпастирської діяльності. Комуністична епоха не дозволяла вільну діяльність священиків на території колишнього СРСР. У результаті "перебудови" в кінці 1980-х років настав час відносної свободи віросповідання. Священики з Конгрегації повернулися працювати на Схід з Польської, Словацької та Словенської провінцій. На сьогоднішній день це Україна, Білорусь, Росія. Рішенням генерального настоятеля 1 січня 2001 року на території цих країн було засновано Віце-провінцію Свв. Кирила і Мефодія, до складу якої входить шість місіонерських громад. Працюють священики з Польської, Словацької, Ірландської і Словенської провінцій, а також кілька місцевих священиків. Центральний будинок і управління провінції знаходяться в Києві. Тут також діє вища семінарія і в майбутньому планується відкрити парафію.
На західній Україні знаходиться три парафії: у м. Сторожинець – на Буковині, в м. Снятині на Покутті та в м. Перечин – на Закарпатті. У Перечинській спільноті працюють троє священиків, які служать вірним у шести населених пунктах. На Закарпатті служить наш побратим владика Мілан Шашік СМ, який є Апостольським адміністратором Мукачівської греко-католицької Єпархії. На Буковині, у м. Сторожинці працюють двоє священиків, які обслуговують вірних у кількох населених пунктах. На сході України знаходиться харківська громада, де працюють четверо священиків. У Одесі працює троє священників. У Росії, на Уралі, в м. Нижній Тагіл знаходиться ще одна громада нашої провінції. Там служить двоє священиків, які також обслуговують дві католицькі громади в Североуральску і Краснотурінску. У Білорусі п'ять священиків, четверо з них у парафіях і один викладає у Вищій Духовній Семінарії в м. Гродно. У київській громаді живе п'ятеро священиків і п'ятеро семінаристів. Один побратим з Австрійської провінції викладає філософію у вищій Духовної семінарії Києво-Житомирської діецезіі у Ворзелі.
