Коротка історія парафії

 

1568 рік – перша згадка  про існування парафії. Дата заснування костелу Матері Божої з гори Кармель у м.  Снятині, з огляду на знищені документи, не відома.

 

Найбільші спустошення для міста вчинили татарські орди, війни та поділи. Спалено святині, понищено міста та населення. Під час тих жахливих подій католицький храм  також зазнав руйнації.

 

У 1843 році  розпочалась  будова мурованого костелу на місці спаленого. Через чотирнадцять років новозбудований храм був освячений Львівським архієпископом Лукашем Баранецьким.

 

У 1888 році місцевий настоятель парафії кс. Томаш Станковський впровадив до парафії  Згромадження сестер Феліціянок. Вони заснували монастир для дівчат та поруч нову каплицю.

 

Під час I Світової війни костел, будинок священника (плебанія) та господарські помешкання були пошкоджені.  За радою та сприянням єпископа Болеслава Твардовського, настоятель Леопольд Касцінський розпочав перебудову святині.

 

У 1926-1936 роках з добровільних пожертв були вибудовані дві бічні каплиці та продовжено презбітерій храму, перероблено вікна, розширено хори, вибудувано нову захристію та помальовано  стіни.

 

6 травня 1936 року відбулась консекрація головного вівтаря.

А далі війна, неспокій, гоніння...

 

13 травня 1946 року влада міста закрила костел, відібравши ключі.

 

1 червня 1946 року останнім транспортом виїхали священики та багато мешканців Снятина у Польщу, забравши з собою шанований образ Матері Божої св. Скапулярію. Поселилися вони в м. Бжегу Дольному. І до сьогодні цей образ єднає їх з вітчизною.

 

А далі Божий дім служив як склад для зерна, згодом для працівників РЕМу, пізніше тут влаштували кузню і автоколону, де також фарбувались автомобілі. Після АТК приміщення храму використовував дитячий будинок-інтернат аж до повернення  святині римсько – католицькій громаді.

 

20 листопада 1990 року рішенням Івано-Франківської обласної ради храм у жахливому стані було повернено  парафіянам м. Снятина.

 

22 травня 1993 року відбулась урочиста Служба Божа, яку після довголітньої перерви відправив Львівський архієпископ Мар’ян Яворський. Через два роки кс. Войцеховський привіз копію образу Матері Божої.

 

Стараннями кс. декана Віктора Антонюка спільно з парафіянами розпочались відновлювані роботи храму. Наступниками, а саме кс. Яном Радоньом, кс. Яном Олійником, кс. Олександром Щербатим  та о. Леонідом Куклишином СМ тривало і дотепер триває  відновлення храму та прилеглої до неї території.