ТРАДИЦІЯ ТРАВНЕВИХ БОГОСЛУЖІНЬ
З історії
Літанія – в християнстві молитва, що складається з повторюваних коротких молебних благань. Латинське слово litania утворилося від грецького λιτή, що означає «молитва» або «прохання». Літанії можуть адресуватися до Христа, Діви Марії або святих.
Прообразом літанії, ймовірно, були здавна прийняті в Сирії молитовні напіви з частим повторенням Кіріє («Kyrie eleison» – транслітерація грец. Κύριε ἐλέησον – «Господи помилуй»). Пізніше вони увійшли до богослужбової практики Західної Церкви. У 529 році Везонський собор постановив «Хай буде підтриманий сей гарний звичай провінцій Сходу та Італії. Нехай "Kyrie eleison" буде виконуватися на літургіях, ранкових та вечірніх, тому що цей спів такий милий і приємний, що хоч би продовжувався він день і ніч без перерви, не здатний був би породити огиду або нудьгу».
Кількість повторень молитви визначав священик. Літанія з повторенням «Кіріє» увійшла до бревіарію в розділ щоденних молитов і в монастирський бревіарій для «Часів» (Статут св. Бенедикта, IX, 17). Залежно від того, чи повторювалося «Кіріє» та інші благання один раз чи частіше, літанії отримали назви planæ, ternæ, quinæ, septenæ.
Публічна побожність християн стала загальною ближче до V століття і процесії часто проводилися у дні святкові для язичників. Ці процесії з іконами та іншими релігійними символами також називалися літаніями. У Римі процесії, очолювані Папами, проводилися дуже часто, особливо у Великий Піст, в спогад Страстей Христових. Ця церемонія, розпочата Римською Церквою, отримала назву «Головна Літанія» (Litania Major) або «Романа» (Romana). Вона була приурочена до 25 квітня, дня проведення язичницького фестивалю Робігалії (Robigalia).
У 590 році, коли епідемія, викликана повінню Тібру, спустошувала Рим, Папа Григорій Великий повелів виконувати літанію «Septiformis».
Однією з найвідоміших літаній, сформованих пізніше в XV-XVI століттях, є Лоретанськая літанія до Діви Марії, названа так за назвою італійського міста Лорето, відомого місця християнського паломництва.
Літанії співаються або читаються в храмі, як правило, у поєднанні з месою або іншими богослужіннями. Під час богослужіння священик читає першу частину кожного благання, а народ у храмі хором повторює прохання. Літанії можуть читатися також у рамках приватної молитви.
Літанія Пресвятій Діві Марії читається в травні, місяці, присвяченому Богородиці, в перші суботи кожного місяця і в дні богородичних свят. Літанія Святішому Серцю читається в червні і обов'язково в день свята Святого Серця Ісуса. Літанія всім святим читається в латинському обряді під час таїнства хрещення.
Травневі богослужіння
Мабуть, для кожного католика природним є те, що з першого дня останнього весняного місяця в церквах починаються богослужіння, присвячені Діві Марії. Храми наповнюються ні з чим не порівнянним запахом фіміаму і красивими відозвами старовинної молитви.
Але так було далеко не завжди. Традиція проведення "травневих богослужінь" поширилася в Європі лише в XIX столітті, а вперше виникла в кармелітському монастирі у Ферраре. Тоді монастирська служба складалася з розважань, молитов, співу лоретанскої літанії і з т.з. flores mariani (марійських квіточок), а закінчувалася урочистим благословенням Святими Дарами. Нині, як ми знаєм, все виглядає дещо простіше.
Деякі вважають, що шанування Діви Марії виникло лише в середні віки, а до цього не було жодних молитовних відозв, звернених до Неї, і взагалі перші християни відносилися до Матері Спасителя досить спокійно. Прибічників цієї теорії доведеться розчарувати. Особливе місце Богородиці в справі нашого спасіння відводилося завжди. Вже в перші століття з'явилися молитви і співи на Її честь. В апокрифічних Євангеліях багато говориться про життя Марії, про Її дитинство і навіть про Її місіонерську діяльність. Ці благочестиві легенди навіть називають імена батьків Пресвятої Діви. Протоєвангеліє Якова розповідає про благочестиву пару, Йоакима і Анну, що нібито прожила довгі роки, але так і не мала дітей, що в ті часи вважалося покаранням за гріхи. За переказами, у Йоакима одного дня навіть не прийняли жертву в храмі, вказавши на те, що в людини, якій Бог не дав дітей, Він не прийме і жертву. Засмучений Йоаким віддалився в пустинне місце і там просив Господа про дарування йому дитини. Бог послухав молитву, і незабаром Анна народила йому дочку. З того ж Протоєвангелія ми дізнаємося, що Пресвята Діва виховувалася при храмі, що буквально за кілька днів до Благовіщення вона була вибрана первосвящениками, щоб ткати завісу для святині - саме ту, яка розірвалася в день смерті Христової. Це ж джерело пропонує свою версію Благовіщення. Ніби вперше Марія почула голос ангела, знаходячись біля криниці, але злякалася і втекла. Лише вдруге, коли ангел увійшов до Її будинку, вона відповіла на звернені до Неї слова. Згодом, в середні віки, богослови роздумували над тим, чим же займалася Свята Діва у момент Благовіщення: чи ткала Вона чи читала Біблію; якщо читала, то на якому місці була розкрита книга. Про це багато писав св. Бернард Клервоський. Він стверджував, що Марія читала пророцтво Ісаї: " Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім'я Еммануїл" (Іс. 7,14). Якщо ж книга була закрита, то тут слід бачити вказівку на інші слова Ісаї: " Видіння про це все для вас, немов слова, що в книзі під печаттю" (Іс. 29,11).
Багато джерел оповідають про те, що Богородиця після П'ятидесятниці відвідувала різні країни, проповідуючи Євангеліє. Але, на жаль, історичних підтверджень цьому немає. Як би то не було, Діва Марія завжди шанувалася Церквою і була люблена її чадами. Саме ця любов послужила прийняттю в IV столітті на Нікейському соборі догмату про Її Богоматеринство, а також стала джерелом для створення багаточисельних молитов, звернених до Матері нашого Господа.
Лоретанські Літанія
Однією з найвідоміших літаній, сформованих пізніше в XV-XVI століттях, є Лоретанськая літанія до Діви Марії, названа так за назвою італійського міста Лорето, відомого місця християнського паломництва.
Колись літанією (від грецького lite- "прохання, ревна молитва") називалися прохальні процесії. Вони влаштовувалися в день святого Марка (25 квітня) і називали їх litania maior (велика літанія), а також в "хресні дні" (перед Вознесінням), їх називали litania minores (малі літанії). Звична ж назва "процесія" стала використовуватися лише з XII століття.
Крім того, літаніями називали прохальні молитви, що здійснюються на чолі з літургом. Літург, а ним міг бути і єпископ, і священик, і диякон, виголошував по черзі декілька молитовних прохань, на які присутні відповідали відозвою: "помилуй нас", "молися за нас" і тому подібне Подібні молитви існували також і в Східній Церкві, вони дійшли до наших часів у вигляді "Ектенії" - частини літургії, схожої на латинську "молитву вірних", а так само частини всенощного чування, названого "літією".
Найстародавніша з нині існуючих літаній звернена до всіх святих. В антиохійському і єрусалимському обряді вона використовувалася вже в IV столітті, а в римських літургічних книгах вона з'явилася в VII столітті. Спочатку у неї було декілька версій, але після Тридентського собору папа Пій V затвердив до використання лише один варіант. Літанію Всім Святим співали при хрещенні і рукоположенні, під час прохальних молитов і покаяльних богослужіннях. В наші дні літанія Всім Святим відома в двох версіях: процесійна (довга) і обрядова (коротка).
Літанія Пресвятій Богородиці з'явилася пізніше - в XIII столітті. Вона має кілька версій, серед яких найбільш популярна, - "лоретанська". Її затвердив папа Сикст V в 1587 році. Названа вона на честь містечка Лоретто, якому зобов'язана своєю появою. Згідно з благочестивою легендою саме в це італійське місто ангели в 1219 році перенесли з Назарету дім Святої Діви, рятуючи його від варварів мусульман. Пізніше саме лоретанська літанія стала зразком для створення інших літаній, затверджених апостольським престолом: Літанія до Пресвятого Імені Ісуса (1862), літанія до Пресвятого Серця Ісуса (1899), Літанія до святого Йосипа (1909) і Літанія до Пресвятої Крові (1960).
В даний час в Католицькій Церкві найбільш поширені сім літаній:
* Літанія Найсвятішому Імені Ісуса
* Літанія Дорогоцінній Крові Христовій
* Літанія Найвятішому Серцю Ісуса
* Літанія Пресвятій Діві Марії (Лоретанська)
* Літанія святому Йосипу
* Літанія всім святим
* Літанія пресвятій Трійці
За матеріалами сайту: http://catholicencyclopedia.in.ua/litaniya
