Символіка Різдва
КОЛЯДА – Це молитовна пісня на тему і в честь народження Ісуса у Віфлеємі. Коляда, як всяка інша молитва, вимагає від людина таїнственної (духовної) підготовки, а саме очищення своїх гріхів. Коляда – це прославлення Бога, це свідчення про Божу велич перед цілим суспільством. Коляда – це вияв радості, спричиненої спільним християнським пережиттям воплочення Бога. Коляда – це підготовка до Таїнства Євхаристії, що є справжнім уцерковленням людини. В коляді також прославляються господарі, прирівнюється їх до князів, до сонця і місяця, оспівуються їх добрі риси, їх гостинність, працьовитість, порядність.
СІНО – Символ ясел, де народився Ісус Христос. Символ теплоти і спокою, а водночас і основи, на якій можна спочити. Символізує родинне тепло цієї сім'ї в якій цілий рік основне місце посідає Ісус. Як господар збирає сіно в полі і наповнює свої стодоли, готуючись до зими, так і християнин забезпечується перед духовною зимою приймаючи Святі Таїнства і вправляючись в добрих ділах стосовно всіх людей на своїй дорозі.
ЗОРЯ (зірка) – Провідниця, совість людини. Хвостата комета (зоря) привела пастухів на місце, де було Дитя. Кожний чоловік на землі, так як Три Царі, покликаний йти за голосом своєї совісти, як в щоденних, так і життєвих справах. Наша зоря – християнське покликання. Зоря – символ вічності, очей Бога, думок. Віфлеємська зоря провістила народження Ісуса Христа . Зірка є незмінним атрибутом всіх колядників.
«На небі зірка ясна засяла
і любим світлом сіяє,
хвиля спасення нам завітала
Бог в Вифлеємі рождаєсь...»
СВІЧКА – « М'якість воску є знаком добровільної жертви людини Богу, вираженням готовності до послуху Богу. Горіння свічки – це устремління людини до обожнення, перетворення в нову особу. Свічка є також свідченням віри, приналежності людини до Божественного світла. Фраза "його свічка ясно горить" означає "він живе праведним, доброчесним життям" » . Свічка супроводжує віруючу людину від Хрещення до похорону, переходячи через Шлюб. Це – символ готовості людини до зустрічі із Богом, незалежно від часу і місця, коли Він схоче її покликати до себе. « Свічка – це божественне світло, що сяє у світі, емблема Христа, Церкви, благодаті, віри, духовна радість, благочестя, освітлене любов'ю » . При Хрещенні ієрей подає новохрещеному у правицю засвічену свічку і каже: «Прийми оцю палаючу свічку і старайся у всьому житті твоєму просвічуватися світлом віри і добрих діл, щоб, коли прийде Господь, ти міг світло вийти на зустріч Його зі всіма святими й увійти беззаборонно у чертог небесної слави Його і царювати з Ним в безконечні віки. Амінь.»
СТІЛ – Христос зібрав своїх Апостолів на Тайну Вечерю довкруги стола. Стіл – це символ єдності спільноти, розуміння один одного, вміння слухати другу особу, спроможність ділитися отриманими від Бога дарами. Стіл у храмі називається престол, і є місцем, де продовжується єднання Божого народу із Ісусом через участь в Святій Євхаристії (Причасті). В родинному домі стіл – це символ зустрічі поколінь, символ передачі основних вартостей і традицій, символ спільної молитви родини при трапезі. Стіл – це також місце, де спочиває новонароджене дитя. Стіл Тайної Вечері, стіл у храмі – престол, стіл родинний – всі вони мають як головного і найважливішого гостя – Ісуса Христа. Так само є із Свят-Вечірнім столом, щоб він міг так назватися, тут гостем повинен бути сам Ісус. (Тому на святково накритий обрусом стіл кладуть корочун (калач) у сіні, на згадку про те, як Христос – хліб життя лежав у яслах).
СТРАВИ СВЯТКОВОГО ВЕЧОРА
На Свят-Вечір всі страви готуються пісними (тобто без яєць, сметани, молока і масла) і звичайно ж, без м'яса.
1. КУТЯ – « пісна страва, символ єднання з Богом, із світом померлих. Варена пшениця з медом і маком є акт жертви Богові, бо пшениця з медом – це сакральна частина Святої вечері. В древні часи готували кутю з медом для оглашенних, які наміряли хреститися в день Різдва Христового і готувалися до Таїнства постом, а після хрещення куштували мед – символ солодкості духовних дарів ». Символ достатку і плодовитості ідеї спасіння, яку приніс Ісус своїм народженням у Віфлеємі. Пшениця з медом ще називається коливо – і подається в день поминок за померлих. Як бачимо – тема життя і смерті, а також єднання світу живих з світом померлих є однією з наскрізних тем Різдва.
МАК – Символ мучеництва, безневинно пролитої крові. Із цього приводу мак освячують в храмі двічі на рік – на празник братів Маковеїв ( Першого Спаса: 14 . VII І) і на Преображення Ісуса Христа (Другого Спаса: 19 . VII І). « На мучеництві заснована Церква Христова. В Старому Завіті ми знаємо мучеництво братів Маковеїв (2 Макавеїв 6-7). У християнській Церкві мучеництво набирає нового змісту відкритого самим Ісусом. Це цілковите наслідування Христа, повна участь у Його свідченні та спасенному ділі (Іван 15 : 20). Насіння принесе плід тільки тоді, коли завмре (Іван 12: 24) » . У різдвяному приготуванні куті, макові зернята символізують безконечну множинність Божих ласк отриманих людьми через жертвоприношення Христа в Таїнстві Євхаристії. В народі посвяченим маком благословляють: в день шлюбу після того, що « в батьківській хаті поблагословили невістку іконою Богородиці, батьки стають лицем до дороги і благословляють путь, посипаючи її посвяченим маком »; освяченим маком обсипають господарі двір, щоб жодна нечиста сила не могла до нього залізти . Молодість і краса маку завжди притаманні людині, яка слідить основний закон любові принесений Ісусом на землю своїм народженням у Вифлеємі.
МЕД – « Символ чистоти, Божого слова. У християн мед символізує земне пастирство Христа й солодкість Слова Божого. Акрідами (сараною) й диким медом харчувався у пустелі Іван Предтеча. За біблейським описом, у Землі обітованій "тече молоко й мед" » . А згадка про мудрість в Бозі «солодша від меду, і моя спадщина солодша, ніж медовий стільник» (Сираха 24: 20). Мед є лише дегустацією того, що очікує людину, коли вона вповні віддається Божій мудрості, Божій волі.
ГОРОХ – Символ християнського життя, яке в домашній церкві розвивається і одного дня проявляється сторицею в Церкві і суспільстві. Символ Божої весни, яка завжди відроджується в людині після упадку.
КАПУСНЯК – Капуста виступає як символ простоти, а однак міцності, скупченості й одності довкруги однієї твердої основи. Це і є символом християнина, який у смиренності при тісній співпраці із Божими провидінням знаходить свою силу й щастя. В Святому Письмі в Книзі Приповідок так написано: «Ліпше миска капусти, та з любов'ю, ніж віл годований, та з ненавистю» (15: 17).
БОРЩ – Символ торжества добра. Так як господиня готує пісний борщ із різних простих рослин, які дарує їй земля, так само християнин вишліфовує свою волю із простих щоденних малих здорових практик, які сягнув із родинного дому чи доброї християнської громади. Борщ відзначається простотою і міцністю, що і є прикметами новонародженого Месії. Так як борщ зложений із всячини компонентів творить одність і нас годує смачно, так само й Господь Бог з різноманітних наших думок і вчинків викарбовує одну в Ньому міцну й гарну людину на Його образ і подобу. Борщ – символ зібрання в одне малих сил для творення однієї ідеї, одної родини під одним Божим покровом. Різдвяний борщ заквашується заздалегідь приготованим квасом з буряків, тому має темно-червоний колір. Він ще символізує кров віфлеємських дітей, знищених за наказом Ірода.
ГОЛУБЦІ – Сама назва цієї страви вказує на її символічність. Голуб – символ Божої любові, символ Святого Духа, символ краси і сили отриманої від Сотворителя; із оливковою галузкою голуб символізує примирення Бога з людиною. Літаючий голуб – символ сопричастя і вміння християнина нав'язувати контакти між людьми, передавати добрі новини, щоб таким чином творити громаду Церкви.
РИБА – У ранньому християнстві риба була прийнята як символ Христа багатьма Отцями Церкви. Знак риби був першою монограмою Христа. Грецька абревіатура ІХТІОС – ім'я Ісуса читається як "риба". Саме брати-рибалки стали першими учнями Ісуса, який сказав їм, що вони будуть "ловцями людей". Віруючі, учні Христа, як і Він сам, уподібнювалися рибам, які перебувають у безпеці лише у "воді вчення". Три переплетених риби або три риби з однією головою символізують Трійцю.
ВАРЕНИКИ – У фольклорі символізували достаток. Людина в Бозі живе в достатку, вона дійсно сягнула і отримує багатство – це єдине, яке приносить їй щастя. Місце людини Господь призначив в Царстві Божім, де вона почувається добре "як вареник у маслі".
МЛИНЦІ – Своєрідний символ сонця, – новим Сонцем для християн став Ісус Христос. Сонце – символ слова Божого (Лука 21: 23). Бог – це світло , і тому сонце є символом Бога. В літургійних молитвах ми часто звертаємося до Христа, як до Сонця-Правди.
КАША – Традиційна, проста, здорова страва, так як Христова наука – одна й та ж помимо появи всяких нових страв, нових мод, які не завжди здорові для людського тіла, для людської душі. Каша символізує продовження роду, це Божий народ, який консолідується навколо новонародженого Ісуса і переображується. Каша є символом спільного союзу людей завдяки освяченню людського роду, що до нас прийшло через воплочення Сина Божого. Свою символіку каша теж сягає від зерна і сонця – це знов основа, яка повинна бути міцнооснована в кожному дозрілому християнинові. Не може бути християнського життя без Бога в Церкві і любовного дотримування заповідей.
ПИРІЖКИ (КОРЖІ) – Символ щастя, здоров'я і довголіття, які людина зможе одержати у постійному спілкуванню з новонародженим Ісусом. Про коржі говориться нераз в Старому завіті, як про страву, милу Богові. Наприклад в книзі Левітів 7: 12 читаємо: « Із подячною жертвою принесе прісні коржі, приправлену олію на коржі » .
ВАР (узвар, вода) – Репрезентує життя, яке надає кожній людині Ісус сам ставши людиною. Людина, яка знову народжується в Христі у таїнстві Хрещення отримує очищення від гріхів зануренням у свячену воду; в ода свята (свячена) – символ зовнішнього та внутрішнього очищення; здоров'я, оберега від нечисті; воскресіння, духовного відродження. Освячена у церкві, вона широко використовується у побуті: її дають пити породіллі, нею кроплять дітей, хворих, оселю, криниці і т. ін. Свята вода є символом очищення тіла і душі.
ЧАСНИК – Символ очищення і дезінфекції від всяких малих гріховних навичок, які отруюють людське життя. «Символ родючості і здоров'я..., а на свят вечірньому столі як бажання "щасливого розмноження сім'ї"», як духовної так і тілесної. Часник репрезентує християнина, який в Бозі має багато добрих прикмет і привичок, які його охороняють від необдуманої поведінки.
ПАМПУШКИ – Святі на небі, які повірили в Ісуса і отримали вічне життя. Їх мільйони, і кожна людина, зокрема християнин покликаний до того солодкого, повноцінного, вічного життя. Слово «свято» походить від «святого» і звідси пампух – символ свята, радості, які Богом даровані людям.
СІЛЬ – Так як страва без солі не може сягнути повноти свого смаку, так людина не може творити справжнього добра не будучи в Бозі, бо ж Бог – єдине джерело добра. Сіль вказує на внутрішню суть людини: «Сіль – добра; та коли сіль не солона стане, чим її приправите? Майте у собі сіль і живіть у мирі між собою!» (Марко 9: 50) . Євангеліст Матей говорить християнам, що: «Ви – сіль землі», так як сіль важний внутрішній, невидимий компонент страви, так людська душа і її внутрішні мислі позначають якість її зовнішніх дій, її вклад в християнізацію людських відносин.
НА ЗАВЕРШЕННЯ
Готуючись до святкування Різдва Христового не забуваймо про тих, для кого різдвяний стіл є недосяжним. Здавна повелася гарна традиція запрошувати на Свят-Вечір гостя, самітну людину або чужинця, ділитися даром Божим, радістю, колядою.
Свят-Вечір – це ніщо інше як мініатюра життя кожної людини. Життя не є просте, а зложене із багатьох малих чи більших зустрічей. Так само Свят-Вечір виражений різноманіттям природи, яка разом із людиною, бере участь у звеличенні новонародженого Сина Божого. Насправді те, що об'єднує людей, – це не природа, не хата, не страви, навіть не родина, а Різдво Христове. Так як новонароджена дитина в родині всіх довкруги себе збирає й приносить радість, так через своє Різдво Христос всіх кличе до себе і в Ньому все стає одним, все набирає відповідного смислу, все обожнюється. Кожна людська ініціатива, кожна зустріч набирає сенсу, стає святою, стає святом, лише за умови, що вона має в своєму епіцентрі Ісуса. Наше життя і всі події в ньому народжуються у Віфлеємі. Це найголовніша новина, яку нам приносить Свят-Вечір. Тому Свят-Вечір – це для нас чудова нагода вглибитися в цю тайну та істину людського покликання.
Свят-Вечір – це щорічна подія, яка стає нагодою для людей доброї волі відкрити свої уми і серця для розуміння і відчуття найголовнішої події, що сталася колись на землі і знову повторяється – прихід самого Бога на землю. Кожний чоловік має свою Віфлеємську зірку, яка для нього призначена і яка доведе його до усмішки, до легкості, до прозорості, до Божого дитинства. Свят-Вечір, якщо його праведно зрозуміти і пережити, допомагає людині впізнати свою дорогу до Бога, а згодом й піти по ній через Різдво і Розп'яття до Воскресіння.
